Мистецтво Китаю

Китайська цивілізація належить до найдавніших в історії людства. Понад 4,5 тисячі років тому на землях, що перетиналися річками Хуанхе та Янцзи, з’явилися перші міста-держави, виникла писемність та мистецькі твори. Впродовж усієї історії китайську цивілізацію вирізняла надзвичайна стійкість традицій. Прадавні міфологічні уявлення, система символів, пов’язана із архаїчними культами сил природи, землеробства та померлих, зберегли своє значення поруч з основними релігійно-філософськими вченнями конфуціанства і даосизму, що сформувалися у другій половині І тисячо¬ліття до н.е., та буддизму, який прийшов з Індії у перших сторіччях нової ери.

china_01Самобутній характер художнього мислення китайців чи не найповніше виявляє класичний живопис на сувоях. Створення зображень на шовку та папері за допомогою пензля, туші та фарб вже на початку нової ери здобуло у колах освіченої верхівки суспільства статус шанованого мистецтва. Живопис став для китайців засобом для вира¬ження ідей величі світобудови, відношень людини та природи, для спостережень за окремими явищами буття. Головними жанрами традиційного китайського живопису стали пейзаж, «птахи і квіти» та «люди». У 8 столітті н.е. склалися дві основні манери письма: ретельна «гун-бі» (старанний пензель), та вільна, з ефектом незавершеності «се-і» (передача ідеї).

china_02Мистецтво скульптури постало в Китаї з прадавньої традиції виготовлення глиняних поховальних фігур, що мали супроводжувати померлого у потойбічному житті. У період 14-17 століть китайська храмова скульптура досягає зрілості, пройшовши тривалий шлях самобутнього опрацювання традицій буддійської культової пластики.
купити картину маслом – 093 874 – 91 – 64
Особливий спосіб китайського світосприйняття, який передбачав розкриття духовних, творчих, естетичних потенцій людини в контексті певної пори року чи доби, у зв’язку з особливостями ландшафту чи інтер’єру, визначив ту велику роль, яку відігравали у традиційній культурі Китаю предмети побуту. Декоративно-ужиткове мистецтво у Китаї мало той саме культурний статус і духовне наповнення, що й інші види мистецтва. Це пояснюється генетичним зв’язком багатьох видів декоративного мистецтва з традиціями створення ритуальних предметів.
Углиб тисячоліть сягає історія художнього різьблення по каменю, слоновій кістці, мистецтва лаку, шовкоткацтва та кераміки. Вдосконалення технології останньої увінчалося у 6-7 столітті блискучим винаходом рецепту виготовлення порцеляни.