Російський художник Олексій Саврасов

“Ідіть писати, адже весна – вже калюжі, горобці цвірінькають, добре. Ідіть писати, пишіть етюди, вивчайте, головне – відчувайте.” – любив говорити Саврасов своїм учням ранньої весною. Всім весняним картинам Саврасова властива особлива, задушевна розповідність.

Вступаючи у світ його весняних картин, глядач ніби йде по талому снігу до убогих хатам, до загороди, по мокрій дорозі, а перед ним відкриваються далеко простягаються, ще покриті снігом поля і високі небеса. Буденність і скромність передніх планів поєднується в картинах Саврасова з епічним простором далевом виду. Це співзвуччя інтимного з величавим, ліричного з епічним глибоко органічно для Саврасова і притаманне всім його кращим творам. Воно носить не абстрактний, а глибоко конкретний характер.
купити картину на стіну – 093 874 – 91 – 64
Складно знайти картини більш скромні й убогі за сюжетами, ніж весни Саврасова. Але від них віє таким зачаруванням, такою Батьківщиною, такою ніжною близькістю і любов’ю, що відірватися неможливо … Зі спогадів художника Костянтина Олексійовича Коровіна, учня Саврасова: “Великого зросту, з сильною та потужною фігурою, цей найбільший артист з розумним і добрим обличчям справляв враження батьківською щирості й доброти. Він, як багато росіян, любив своїх учнів всім серцем і душею – його майстерня була вільною установою всієї школи, він був контрастом строгих класів, фігурного і натурного, викладачів яких сильно побоювалися … Саврасов, цей був окремо. Часто я його бачив в канцелярії, де збиралися всі викладачі. Сидить Олексій Кіндратович, такий великий, схожий на доброго доктора – такі бувають. Сидить, склавши якось боязко, незграбно свої величезні руки, і мовчить, а якщо і скаже що -то – все якось не про те – про фіалки, які вже розпустилися, про те, що ось уже голуби з Москви в Сокільники літають … ”

kartina-vesna     440524-1

“Граки прилетіли” – знаменита, дивовижна, ніжна, до болю кохана, знайома всім з дитинства картина, що стала найпопулярнішим російським пейзажем, свого роду, мальовничим символом природи середньої смуги Росії. Навіть у творчості Ісаака Левітана складно знайти такий твір, який би так повно, глибоко і правдиво відображав би саму суть Росії. В “Граках” – в цій скромній і сірій картинці – більше Росії, більше самої суті Росії, ніж у всьому Шишкіні або Клодті.

Підготовча робота над майбутньою картиною йшла в березні 1871 року, в селі Молвитино. Талий сірий сніг, метушливі граки на берізках, сіро-блакитне, руде небо, яке і буває тільки ранньою весною, каламутна тала вода з відображенням небес і дерев, мокрі хати і стара дзвіниця на тлі далеких луків і перелісків, – все це злилося в дивно проникливому і ліричному образі … Мальовничий лад картини викликає в пам’яті кращі вірші про Батьківщину, написані Лермонтовим, Блоком, Єсеніним … І сама картина Саврасова міцно увійшла в наше життя нарівні з віршами цих прославлених поетів.

grachi-prileteli    grachi-savrasov